Спеціальні потреби

Актуально

“Де прихована армія, яку Росія може задіяти проти НАТО?” Джон Болтон - про цілі Китаю в підтримці РФ і сценарій перемоги України. Ексклюзив

Джон Болтон служив радником з Національної безпеки президента Дональда Трампа в 2018-2019 роках.

Колишній радник з національної безпеки США Джон Болтон вважає, що Китай вже наддає суттєву підтримку Росії, але виграє за будь-якого сценарію розвитку війни між Росією та Україною. Про це він сказав в есклюзивному інтерв`ю Українській службі «Голосу Америки». На його думку, його кінцевою ціллю є досягнення «регіональної гегемонії у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні, і зрештою - глобальної гегемонії». США та союзники мають важелі впливу на Китай, але бояться ними скористатися, сказав Болтон.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

У п`ятницю, 17 березня, стало відомо про запланований державний візит китайського лідера Сі Цзіньпіня до Москви, що має відбутися 20-22 березня. Раніше директор ЦРУ Вільям Бернс та інші американські високопосавдці заявляли, що Китай розглядає можливість постачання Росії зброї. Пекін такі плани заперечує.

Також під час інтервю «Голосу Америки» Болтон розкритикував бачення Дональда Трампа щодо закінчення війни в України, сказавши, що він бачить «світ та своє місце в ньому як в коміксах». Як писав Голос Америки, цього тижня кілька потенційних претендентів в кандидати від Республіканської партії у відповідях на питання ведучого Fox News Такера Карлсона, окреслили своє бачення війни Росії з Україною та допомоги США.

Джон Болтон служив радником з Національної безпеки президента Дональда Трампа в 2018-2019 роках, коли він був, за версією колишнього президента, звільнений, а за словами самого Болтона, пішов із посади. Це сталося, коли стало публічно відомо про затримку виділення Україні військової допомоги на 400 мільйонів доларів, питання, яке пізніше фігурувало у справі про перший імпічмент Дональда Трампа. Хоча імпічмент підтримала Палата представників Конгресу США, 5 лютого 2020 року Сенат, більшість якого складали республіканці, проголосував проти імпічменту Дональда Трампа, звинуваченого у намаганнях схилити владу в Україні до розслідування Джо Байдена та його сина Гантера. У своїй книзі «Кімната, де це сталося», де він описує свій досвід роботи в Адімністрації Дональда Трампа, та у публічних виступах, Болтон критично характеризує свого колишнього шефа.

Сьогодні Болтон також активно виступає за збільшення військової допомоги Україні. В інтерв`ю «Голосу Америки» він зазначив, що США та НАТО мусять розробити чіткий план перемоги України та забезпечити всі необхідні ресурси для його виконання.

У 2005-2006-х роках Болтон служив послом США в ООН в адміністрації Джорджа Буша молодшого, а також обіймав високі посадив в Міністерстві юстиції та Державному депаратменті США, адміністраціях президентів США Рональда Рейгана та Джорджа Буша старшого. Болтона вважають «яструбом» у питаннях безпеки та зовнішньої політики. Як він сказав в інтерв`ю «Голосу Америки», наразі він розглядає можливість балотуватися на наступних президентських виборах від Республіканської партії.

Тетяна Ворожко, Голос Америки: Одна з речей, яка може змінити результат війни Росії проти України, це якщо Китай активніше підтримуватиме Росію. На вашу думку, наскільки Китай вже залучений на боці Росії і чи може він розпочати або різко збільшити військову підтримку?

Джон Болтон, екс-радник з нацбезпеки президента США: Я думаю, що Китай дуже активно підтримує Росію. Звичайно, ми знаємо, що вони суттєво збільшили закупівлю нафти та газу з Росії, ймовірно, більше, ніж публічно повідомляється. Вони були б раді з часом робити це на постійній основі. Я не сумніваюся, що російські фінансові установи, які перебувають під санкціями, відмивають гроші через непрозору китайську фінансову систему на світових ринках, і я думаю, що Китай може допомогти Росії кількома непрямими способами, незалежно від того, постачає він зброю в Росію безпосередньо чи ні. Наприклад, він може продавати зброю в Білорусь. І що потім з нею відбувається? Він може продати зброю Північній Кореї, і що тоді з нею станеться? Світ складний і легко сказати: «Ми не постачаємо зброю безпосередньо в Росію», але досягти того самого результату. Отже, Росія і Китай зараз знаходяться в тому, що можна назвати ситуацією домовленності. Я думаю, що відносини будуть ще ближчими, і, на мою думку, росіяни потраплятимуть в усе більшу залежність. Я думаю, що Китай це цілком влаштовує.

Т.В.: Яка, на вашу думку, кінцева ціль Китаю? В чому полягає його заціквленість у підтримці Росії?

Китаю дуже вигідне перетворення Росії на його сателіта – із сільськогосподарською продукцією, корисними копалинами, величезною територією, прямим виходом до Європи

Д.Б.: Я думаю, що Китай дуже чітко дав зрозуміти, що вони хочуть гегемонії в Індо-Тихоокеанському регіоні, і зрештою вони хочуть глобальної гегемонії. У своїх публічних висловлюваннях вони вже цього не приховують. І Китаю дуже вигідне перетворення Росії на його сателіта – із сільськогосподарською продукцією, корисними копалинами, величезною територією, прямим виходом до Європи. Для них це дуже зручний сусід. Я думаю, що за будь-якого результата російсько-українського конфлікта Китай переможе. Якщо Росія виграє, повністю підкорить Україну, знову приєднає її до Росії, це було б плюсом для союзника Китаю. Але якщо Росія зазнає невдачі, вона стане більш залежною від Китаю. Отже, так й так Китай виграє.

Т.В.: Чи мають США та їхні західні союзники достатньо сильні важелі впливу на Китай, економічні важелі? І чи чутливий Пекін до економічного тиску?

Якщо ми використаємо нашу економічну силу проти Китаю, це може мати великий ефект

Д.Б.: Я думаю, що Захід загалом дійсно має величезний економічний вплив на Китай, але вони бояться ним скористатися. Америка боялася, я думаю, тепер боїться дещо менше, коли ми бачимо, що Китай використав багато своїх комерційних відносин як зброю. Huawei, ZTE не є телекомунікаційними компаніями. TikTok — це не соцмережа для підлітків. Це пристрій для збору розвідданих. Але я думаю, що наші друзі в Європі не настільки обізнані, як ми, можливо, дещо більше залежні від китайського ринку. З ними потрібно ще трохи попрацювати. Але ви знаєте, що у відносинах «покупець-продавець» жодна зі сторін не домінує. Це дві рівноправні сторони. Отже, якщо ми використаємо нашу економічну силу проти Китаю, це може мати великий ефект.

Т.В: Чи потрібно США збільшувати свою військову потужність, щоб це служило стримуючим фактором для Китаю?

Д.Б.: Я думаю, немає сумнівів, що США доведеться зіткнутися з необхідністю значного збільшення свого військового бюджету. Захід після розпаду Радянського Союзу перебував у полоні фантазій. Люди говорили про «кінець історії». Тоді, як ми бачимо, в Україні історія не закінчилася. Але в 1990-х роках говорили про «дивіденди миру». Бюджети на оборону скоротили на всьому Заході, у Сполучених Штатах. В адміністрації (президента США Барака - ред.) Обами вони (витрати на оборону – ред.) були на голодному пайку. Тож у нас попереду довгий шлях. Я думаю, що це буде важливим питанням дебатів під час президентської кампанії цього та наступного року.

Т.В.: Але в той же час Китай позиціонує себе як миротворця. Вони щойно домовилися про відновлення дипломатичних відносин між Саудівською Аравією та Іраном. Вони представили мирний план між Росією та Україною. Стало відомо про візит Сі Цзіньпіна до Москви, можливо відбудеться віртуальна розмова із Зеленським. Хіба це не схоже на те, що вони хочуть рухатися іншим шляхом?

Д.Б.: Ні, це пропагандистська кампанія, і я думаю, що ми маємо подивитися на Китай, нашого противника, реалістично. Китайці дуже ефективні в інформаційній війні. Раніше США були ефективними в інформаційній війні. Наші ресурси, як ви знаєте, зараз набагато обмеженіші, і їх також потрібно збільшити. Але на місці президента Зеленського, я б дуже обережно ставився до цього китайського мирного плану, не сприймав його як щось безкорисливе та об’єктивне.

Я думаю, що угода, укладена за посередництва Китаю між Саудівською Аравією та Іраном, є вигідною для Китаю, оскільки вони хочуть отримати доступ до закупівлі нафти в усіх арабських державах Перської затоки, а також в Ірані. Я думаю, що Саудівська Аравія дуже розчарована політикою адміністрації Байдена. І я думаю, що на даний момент вони метафорично тикають пальцем в око Білому дому. Я не думаю, що це серйозно змінює орієнтацію Саудівської Аравії, але це точно не плюс для Сполучених Штатів. І я вважаю, що це показує, що ідея про те, що ви можете мати справу лише з Китаєм, розглядаючи його виключно як загрозу в Азії, є хибною. Куди б ви не глянули – скрізь Китай. Він намагається посилитися на Близькому Сході. Він долучився до вторгнення Росії в Україну. Він прагне стати не просто глобальною державою, а домінуючою світовою державою.

Т.В.: Відбулося 10-те засідання Контактної групи з оборони України, на якому було оголошено про нову військову допомогу. Як ви загалом оцінюєте військову допомогу, яку Україна отримує від США та їх партнерів?

Якщо США зможуть чітко сформулювати, що їхньою метою є повне відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, тоді вони зможуть чітко сформулювати, як досягти цієї мети

Д.Б.: Я думаю, що військова допомога, включно з обміном розвідданими, очевидно, була дуже важливою для України в захисті від російського вторгнення. Але, я вважаю, що цього було недостатньо. Я не думаю, що НАТО має чітку стратегію. Я не думаю, що країни НАТО, зокрема США, чітко заявили про свої цілі. Поки ви не визначите ваші цілі, ви не знаєте, які ресурси вам потрібні для їх досягнення та як це зробити. Я думаю, що нас стримувала Росія. Нам, очевидно, не вдалося стримати Росію перед вторгненням, але вони стримують нас. Ми стримані в тому, яку допомогу надаємо Україні. І я думаю, що це грає на руку американським ізоляціоністам: якщо ми не можемо сказати, якими є наші цілі, вони кажуть, що ми в черговій нескінченній війні, ми даємо Україні «безлімітний чек». Я не вважаю ці аргументи правдивими. Але якщо США зможуть чітко сформулювати, що їхньою метою є повне відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, тоді вони зможуть чітко сформулювати, як досягти цієї мети.

Ви згадали про засідання Контактної групи з оборони України. Після цього на прес-конференції американський міністр оборони заявив, що в Україні ми боремося за міжнародний порядок, заснований на правилах. І я маю сказати, частиною якого міжнародного порядку, заснованого на правилах, є Володимир Путін? Немає такого порядку. У цій війні ми воюємо за інтереси Америки і інтереси України. Ми робимо це не як акт милосердя чи для досягнення якоїсь абстрактної філософської мети. Тут є конкретні інтереси, які змушують Америку діяти з метою власного самозахисту, що ми фактично робимо через наших друзів в Україні.

Т.В.: Ви можете поділитися коротко- і довгостроковими прогнозами розвитку війни в Україні? Якщо рівень підтримки зберігатиметься таким як є і Китай не посилить значно підтримку Росії, чи може Україна перемогти?

Безпека Америки в усьому світі підривається нездатністю чи небажанням привести Україну до успішного завершення війни

Д.Б.: Я думаю, що зараз дуже важко побачити, яким чином Україна може виграти. Я боюся, що метою Білого дому і НАТО є те, щоб ситуація зайшла в глухий кут, коли у війні фактично немає переможців і переможених. Я вважаю, що це, очевидно, дуже згубно для України, але це згубно й для Сполучених Штатів, оскільки це говорить нашим противникам, Росії чи Китаю, чи комусь іншому, що ми не мали рішучості перемогти цю агресію. І якщо ми не маємо рішучості перемогти на європейському континенті, що ми будемо робити, коли Китай зробить крок проти Тайваню? Тож я вважаю, що безпека Америки в усьому світі підривається нездатністю чи небажанням привести Україну до успішного завершення війни.

Т.В.: Ви згадали, що Росія використовує стримування проти Сполучених Штатів. Зараз я бачу два типи стримування. Перше – це загроза ескалації. Що ви думаєте про утримання від надання певного типу чи обсягу військової допомоги через можливу ескалацію з боку Росії?

Д.Б.: Я не бачу, до чого Росія збирається ескалувати в традиційному розумінні. Ми значно переоцінили російські можливості на початку війни. Бойові засоби, які висунула Росія, були неефективними. Вони не стали кращими. Вони зазнали величезних втрат. Де прихована армія, яку росіяни збираються використати, щоб здійснити звичайну агресію проти будь-якої іншої частини НАТО? Я вважаю, що це самообман. І тому Путін зміг досягти того, що він має, частково тому, що ми воюємо, метафорично кажучи, з однією рукою, зв’язаною за спиною.

Т.В.: І друге — ядерна загроза. Чи варто США та іншим країнам боятися ядерної загрози з боку Росії?

Д.Б.: Я вважаю, що на сьогодні, більше ніж через рік після вторгнення, коли Путін натякав або прямо говорив про ядерний потенціал, було доведено, що це в кожному випадку було блефом. Представники нашої розвідки засвідчили в Конгресі на відкритому слуханні, що вони ще не побачили жодних змін у розгортанні російських ядерних сил. Я міг би уявити обставини, коли використання Росією тактичної ядерної зброї було б найбільш вірогідним – за умови катастрофічної поразки на полі бою або небезпеки саме для режиму Путіна, коли він діє, щоб зміцнити свою владу. Ми ще не близькі до жодної з цих обставин.

Проблема для нас має полягати не в тому, що Путін стримує нас, а в тому, щоб зрозуміти, як стримати Путіна

Але замість того, щоб переживати, яку загрозу Путін становить нам, як щодо нашої загрози Путіну? Щоб він знав, що якщо він навіть подумає про це, він особисто, Володимир Путін, постраждає. Я думаю, за лаштунками, він отримав досить жорстке попередження. Тому я справді не думаю, що це ймовірно. Хоча ви ніколи не відкидаєте ядерне питання, проблема для нас має полягати не в тому, що Путін стримує нас, а в тому, щоб зрозуміти, як стримати Путіна.

Т.В.: Одним із обмежень у постачанні Україні зброї, як кажуть, є те, що Україна не може завдавати ударів по військових цілях на території Росії. Як Україні виграти війну, не завдаючи ударів по військових цілях противника на його території, включно із заводами, де виробляють зброю?

Д.Б.: Я не думаю, що можна виграти війну, лише обороняючись. Уявіть собі обставини, коли українці посувають лінію фронту до міжнародно визнаних кордонів, а присутність російських сил скорочується до значно меншої території. Як ви нарешті витісните їх, якщо не зможете атакувати всередині Росії? І подивіться на асиметрію правил бойових дій. Росія вчинила акт неспровокованої агресії проти України. І вона може вражати цілі в будь-якій точці країни без наслідків, і вони цілять саме по цивільних об`єктах, але Україна не може завдати удару по військових цілях у Росії? Це рецепт невдачі для України. Чи справді це те, чого ми хочемо? Я так не думаю.

Т.В.: Можливий претендент в президенти від Республіканської партії Рон Десантіс заявив, що війна між Росією та Україною є територіальною суперечкою і втягуватися в неї не в інтересах США. Чи є ця позиція небезпечною і звідки вона походить?

Ви не можете надихнути американців на захист міжнародного порядку, заснованого на правилах. Але ви можете це зробити, якщо закличете допомогти країні, яка бореться, яка захищається від більшого агресора, і де безпосередньо зачіпаються наші інтереси

Д.Б.: Зрозуміло, що це не територіальна суперечка. Росіяни в це не вірять, і точно так не думають українці. І в цьому випадку я б провів чітку аналогію з Тайванем і загрозою з боку Китаю. Стратегічне та концептуальне питання однакове для обох. Чи будуть Україна і Тайвань вільними і незалежними державами чи ні? Я думаю, що в інтересах Америки переконатися, що вони залишаються вільними та незалежними державами. Тому я вважаю, що це є життєво важливим національним інтересом США. Я вважаю, що те, як Байден намагався виправдати допомогу Україні, представивши її частиною вілсонівської боротьби між автократіями та демократіями, говорив про міжнародний порядок, заснований на правилах, — це велика помилка. Ви не можете надихнути американців на захист міжнародного порядку, заснованого на правилах. Але ви можете це зробити, якщо закличете допомогти країні, яка бореться, яка захищається від більшого агресора, і де безпосередньо зачіпаються наші інтереси. Це мова, яку має використовувати Байден, і це те, що Рон Десантіс та інші республіканці також мають говорити.

Т.В.: Але ми бачимо, що підтримка України серед виборців-республіканців падає. Які основні фактори на це впливають?

Д.Б.: Ви знаєте, є різні опитування. Цього понеділка було оприлюднено опитування Gallup, яке показало, що переважна більшість, 85%, республіканців вважають, що допомога Україні є дуже важливою або дещо важливою. Багато в чому це залежить від того, як ви сформулюєте питання чи якими були заголовки преси напередодні. Найбільше це залежить від політичного лідерства. Якби Рональд Рейган сьогодні балотувався в президенти, то 90 відсотків республіканців підтримували б допомогу Україні. Тому я сподіваюся, що цьогорічний «Рональд Рейган» стане кандидатом від Республіканської партії.

Т.В.: Президент Трамп, відповідаючи на ті самі питання, що Десантіс, сказав, що посадить обидві сторони за стіл переговорів і домовиться про угоду. На його думку, обидві сторони виснажилися і готові домовлятися. Що ви думаєте про доцільність цього кроку та про небезпеку передчасних переговорів?

Чим довше це триватиме, тим більші шанси, що Росія принаймні частково досягне цілей, яких вона прагнула досягнути, вторгнувшись минулого лютого

Д.Б.: Я думаю, Дональд Трамп бачить світ та своє місце в ньому як в коміксах. Шанси мати російсько-українські переговори на цьому етапі на будь-якому серйозному рівні фактично дорівнюють нулю. І я вважаю, що проблеми, які розділяють сторони, надто великі. Саме тому ми на Заході повинні краще розуміти, чого ми хочемо досягти і як ми збираємося цього досягти. Не в наших інтересах, щоб цей конфлікт затягувався. У війні на виснаження, якою вона є зараз, зазвичай перемагає більша країна. І навіть незважаючи на те, що кількість втрат з боку Росії набагато переважає українські втрати, Росія в три з половиною рази більша за Україну. Тож чим довше це триватиме, тим більші шанси, що Росія принаймні частково досягне цілей, яких вона прагнула досягнути, вторгнувшись минулого лютого.

Т.В.: Як ви ставитесь до звинувачення на адресу українців в диверсії проти Nord Stream-2, підриву труби?

Д.Б.: Я думаю, що ніхто справді не знає. Але, як я сказав у газеті The Wall Street Journal, навіть якщо Україна це зробила, то й молодці. Це приклад того, як можна атакувати російські цілі. З публічної інформації я не знаю, хто це зробив. Коли я вперше почув про це у вересні минулого року, я подумав, що росіяни це зробили, щоб продемонструвати європейцям, наскільки вони серйозні щодо відключення природного газу. Сподіваюся, розслідування з’ясує, хто це, але я б не переживав, якби я виявився неправим і це була Україна. То й добре для них.

Т.В.: Питання як до колишнього посла США в ООН. Україна пропонує кілька творчих ідей, як вигнати Росію з Ради Безпеки. Чи це можливо і навіть потрібно, з огляду на те, що Китай, за будь-яких умов там залишатиметься?

Д.Б.: Я розумію, наскільки розчарована Україна, але можу вам сказати, що цього ніколи не станеться. Чесно кажучи, це марна трата енергії на щось, що не має жодного шансу на успіх. Коли Радянський Союз розпався, уряд Сполучених Штатів, уряди інших членів Ради Безпеки дотримувалися так званої доктрини держави-наступниці в міжнародному праві. Кожен, хто це вивчав, прийшов до висновку, що Росія є державою-наступницею, вона успадкувала постійне місце перебування в Радбезі Радянського Союзу. Це було свідоме рішення кожного. Було дуже мало заперечень аналізу доктрини держави-наступниці. Я вважаю, чесно кажучи, спроба знову відкрити це питання - марна трата часу.

Т.В.: Повертаючись до вашого часу в адміністрації Трампа, як ви вважаєте, наскільки той факт, що Україна була в центрі першого імпічменту, вплинув на підтримку республіканців і, можливо, навіть адміністрації Байдена?

Д.Б.: Я думаю, що погляд Трампа на Україну та вся суперечка щодо «ідеальної телефонної розмови» із Зеленським, на жаль, мали негативний вплив на Республіканську партію та, можливо, на країну в цілому. Трамп продовжував говорити про те, наскільки корумпованою є Україна, він ніби не розумів, що Зеленський балотувався саме на платформі боротьби із корупцією. Ідея про те, що Україна допомагала Гілларі Клінтон у кампанії 2016 року, допомагала Джо Байдену у 2020 році, дійсно засіла в мозках. Це прикро і несправедливо. Але це є частиною того, коли ви маєте справу, із Дональдом Трампом.

Т.В.: Які ваші плани в цій виборчій кампанії?

Я вважаю, що дуже важливо, щоб (Республіканська – ред.) партія відкинула Дональда Трампа, і я вважаю, що виборці хочуть побачити рейганівський підхід - оптимістичний погляд на Америку, а не скарги та сумніви у тому, чи залишається країна життєздатною

Д.Б.: Я все ще розглядаю можливість балотуватися. Я вважаю, що дуже важливо, щоб (Республіканська – ред.) партія відкинула Дональда Трампа, і я вважаю, що виборці хочуть побачити рейганівський підхід - оптимістичний погляд на Америку, а не скарги та сумніви у тому, чи залишається країна життєздатною. Я прийму рішення найближчим часом, коли процес висунення справді почне набирати обертів. Потрібно враховувати багато факторів, але я думаю, що це будуть дуже важливі вибори. Я просто хочу переконатися, що ми отримаємо найкращого кандидата від Республіканської партії.

Т.В.: Дуже дякую.

Всі новини дня

Ердоган оголосив про перемогу на виборах

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час виступу перед прибічниками, Стамбул, 28 травня. REUTERS/Murad Sezer

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган здобув перемогу у другому турі президентських виборів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Туреччини, оприлюднені у день голосування, 28 травня.

За результатом підрахунку 99,49 % відсотка голосів Реджеп Таїп Ердоган переміг із 52,1 % голосів проти 47,9 % у його суперника Кемаля Киличдароглу.

Ердоган особисто оголосив про свою перемогу. "З Божою допомогою, будемо гідні вашої довіри", - цитує президента Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію AFP.

Деякі представники опозиції у Туреччині вже привітали Ердогана із перемогою, а Киличдароглу заявив, що продовжуватиме боротьбу після того, як перші результати показали, що він програв на, за його словами, "найбільш несправедливих виборах за останні роки".

На противагу прагненням до світської демократії Кемаля Киличдароглу, Ердоган планує завершити свою багаторічну політику: перехід Туреччини від демократії західного типу до "поміркованої ісламської країни з особливими місцем у світовій політиці", кажуть оглядачі.

За даними турецької ЦВК, активність виборців у другому турі становила близько 85,6 %, що на два пункти менше, ніж у першому турі голосування. Як повідомляв Голос Америки, другий тур виборів президента у Туреччині відбувся вперше в історії.

69-річний Ердоган править країною протягом двох десятиліть. У 2003-2014 роках він був прем'єр-міністром, після чого став першим обраним народом, а не парламентом, президентом. Відтепер, у разі визнання перемоги, він продовжить своє правління на третє десятиліття, - нагадує DW.

Опоненти Ердогана закидали йому надмірне зближення з Росією. Із перемогою турецького президента привітали лідери Єгипту, Катару, ОАЕ, а також російський президент Путін.

В атаках України дешевими іранськими дронами Росія обрала стратегію обстрілів Лондона нацистами - медіа

Вибух безпілотника у небі над Києвом під час російської атаки 28 травня 2023 р. REUTERS/Gleb Garanich

Військові аналітики коментують світовим медіа нову стратегію Росії, що атакувала цієї ночі українську столицю та інші міста іранськими дронами - загалом було здійснено 91 авіаційний удар та близько 25 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.

Росія закупила сотні порівняно дешевих іранських дронів, тож оглядачі передбачають продовження такої тактики.

CNN порівнює цю тактику із діями нацистської Німеччини, котра свого часу з подібною інтенсивністю використовувала крилаті ракети V2 проти Лондона наприкінці Другої світової війни.

Експерти газети Wall Street Journal припускають, що удари безпілотників спрямовані на виснаження української ППО, котра останнім часом завдяки західному обладнанню та зокрема американській системі Patriot демонструвала успіхи у протистоянні російським атакам.

Оглядачі CNN погоджуються: "Мета росіян у надсиланні хвиль Shahed, швидше за все, виснажуватиме протиповітряну оборону України та змусить її витрачати дефіцитні боєприпаси на купу безпілотників".

У ніч на неділю Київ вже вчотирнадцяте за місяць став об’єктом повітряних російських атак. Переважну більшість безпілотників знищила протиповітряна оборона. 41-річний чоловік загинув – повідомила в ефірі Голосу Америки керівниця східноєвропейського бюро Мирослава Гонгадзе, яка перебуває на місці події.

Росія атакувала українську столицю практично з усіх боків, є влучання на півдні, півночі, сході, заході міста та в центральних районах, пише ВВС. "Кияни описували усю ніч як безперервний феєрверк та вибухи, такої атаки на Київ не було вже кілька тижнів - з того часу, як над столицею збили одразу шість ракет "Кинджал"", - йдеться у публікації.

Лише цієї доби українські захисники знищили 58 із 59 застосованих Росією іранських ударних безпілотників Shahed – інформує Генштаб ЗСУ.

Сотні нових безпілотників-камікадзе?

У CNN наголошують, що дешевими іранськими безпілотниками, доступними Росії у великій кількості, РФ намагається "завдати хоч трохи болю Києву, який протягом більшої частини минулого року був позбавлений впливу російського вторгнення".

Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети.
CNN

Росія закупила багато сотень таких безпілотників, які коштують приблизно в 20 разів дешевше ракети – інформує видання.

Раніше про це попереджав і Білий дім: координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі заявляв, що Росія планує придбати додаткові безпілотники в Тегерана для використання у війні проти України після того, як використала більшість із 400 уже придбаних іранських дронів-камікадзе.

Агенція AP нагадує, що торік адміністрація Джо Байдена оприлюднила супутникові знімки та дані розвідки, які, за її словами, свідчать про те, що Іран продав Росії сотні ударних безпілотників. США також припускали, що Іран розглядає можливість продажу Росії й сотень балістичних ракет.Раніше Голос Америки повідомляв результати британського дослідження, яке свідчить, що іранські дрони, якими Росія бомбардує Україну, базуються на вкраденій німецькій технології.

Наслідки для Ірану

"Сьогоднішній Іран є терористичним режимом, що представляє загрозу для Європи та Близького Сходу, - написав у Twitter радник президента України Михайло Подоляк. – Тегеран став ключовим союзником Москви в цій війні, свідомо постачаючи їй зброю для атак по цивільних містах. Сьогоднішня нічна атака на Київ понад півсотнею "Шахедів" – у День міста – чергове красномовне підтвердження цієї істини".

Подоляк пообіцяв, що "наслідки обов’язково будуть" та нагадав про проект постанови про запровадження санкцій щодо Ірану на 50 років. Крім того, радник президента порадив Ірану пам'ятати "закон бумеранга” та заявив: "Випущений одного разу "Шахед" обов’язково знайде шлях до свого виробника".

Адміністрація Байдена заявляла, "що залежність Кремля від Ірану та Північної Кореї - країн, які значною мірою ізольовані на міжнародній арені через свої ядерні програми та порушення прав людини, - свідчить про відчай" - пише АР.

Чому атаки посилились саме зараз

Журналісти CNN проводять паралелі між російським нападом і Днем Києва, оскільки сьогодні місто відзначає 1541 рік з часу заснування. Як писав Голос Америки, мешканці столиці святкували усупереч атакам. "Київ стоїть міцно", - твітувала голова американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.

"Попри... виснаження, такі напади радше загартували, ніж послабили дух містян", - підкреслили і журналісти CNN.

Вони наголошують, що у багатьох звітах упродовж останніх місяців, включно з оцінками в оприлюднених військових прогнозах США, говорилося про критичні недоліки в українській протиповітряній обороні, особливо через те, що її базова радянська система С-300 — "робоча конячка української ППО" — морально застаріла і стало все важче знаходити боєприпаси для таких систем.

Видання Politico наголошує, що масована російська атака відбулась на тлі припущень про загрозу українського контрнаступу.

Зв'язок атаки із планованим контрнаступом України вбачає також видання New York Times: "Оскільки Україна наближається до початку контрнаступу з метою повернення земель, втрачених у перші місяці війни, Москва посилила наступ на Київ".

Дивіться також:

У Туреччині підраховано понад 97% голосів. Ердоган лідирує

Бюлетень на виборах президента Туреччини, 28 травня 2023. AP Photo/Emrah Gurel

Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган лідирує у другому турі виборів президента за результатами опрацювання понад 97% бюлетенів. Зараз він набирає понад 52% відсотки голосів, його супротивник Кемаль Киличдароглу - менш ніж 48%.

За даними турецького агентства Anadolu, пише Радіо Свобода, понад 64,1 мільйона виборців зареєструвалися, аби проголосувати, з них більше ніж 1,92 мільйона вже віддали свої голоси на закордонних дільницях. Голосування за кордоном тривало до 24 травня.

Раніше Голос Америки повідомляв, що Анкара від початку повномасштабного російського вторгнення стала важливим партнером для Києва і посередником у спілкуванні з Москвою.

Разом з тим Киличдароглу перед другим туром виборів звинуватив Ердогана у надто тісних відносинах із президентом РФ Путіним, які "можуть спричинити залежність від Росії".

Туреччина відіграла ключову роль у питанні звільнення з полону українських військових та заручників, а також при укладенні угоди про експорт зерна з українських портів.

Сутички на кордоні Афганістану й Ірану вщухли, ідуть перемовини про мир і доступ до води

Охоронці Талібану у залі готелю Imperial Continental, Кабул, Афганістан, 27 травня 2023 року. AP Photo/Rodrigo Abd

Афганський Талібан і влада Ірану заявили, що збройні сутички між їхніми прикордонними силами безпеки вщухли, і обидві сторони ведуть переговори щодо послаблення напруженості.

У суботу внаслідок зіткнень загинули двоє іранських силовиків та прикордонник Талібану, що посилило напруженість мж країнами на тлі суперечки щодо водних ресурсів.

У неділю іранське державне інформаційне агентство IRNA зацитувало заяву високопосадовця, що "ситуація під контролем".

Речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану заявив, що його уряд "не хоче воювати зі своїми сусідами", і наполіг на тому, що іранські сили розпочали конфлікт, що змусило афганських прикордонників вжити заходів у відповідь.

Двостороння напруженість нещодавно загострилася через звинувачення Ірану в тому, що Талібан порушує угоду про розподіл води 1973 року між Тегераном і Кабулом, блокуючи потік води з річки Гільменд, яка тече з Афганістану в посушливі східні прикордонні регіони Ірану.

Президент Ірану Ебрагім Раїсі під час візиту до прикордонної провінції закликав талібів поважати договір, який передбачає спільне користування водними ресурсами та окреслює доступ до моніторингу рівня води.

"Виправдання війни та негативних дій не служать інтересам жодної зі сторін", - написав речник Міноборони Афганістану Енаятулла Ховаразмі у Твіттері.

ООН повідомляла, що Афганістан та Іран значно постраждали від тривалої посухи.

Попри нічну атаку РФ "нескорені кияни святкують" день Києва

Наслідки удару РФ по Києву, 28 травня 2023. REUTERS/Valentyn Ogirenko

Під час чергової масованої повітряної атаки Росія випустила по Україні рекордні 54 дрони-камікадзе, Повітряним силам України вдалось знищити 52 з них.

У Києві було знищено понад 40 ворожих безпілотників, загинув один чоловік, ще двоє людей зазнали поранень, повідомляє Національна поліція України.

Президент України Володимир Зеленський у дописі в Telegram подякував силам повітряної оборони та рятувальникам, які допомагають зберегти життя українців.

"Київ стоїть міцно. Київ - вільний. З Днем Києва!" - твітує голова американської дипмісії в Україні Бріджит Брінк.

"Київ. Древній і сучасний. Створений добром. І завжди - під захистом світлих сил, - написав у Facebook мер столиці Віталій Кличко. - Наша єдність і витримка в час випробувань наближають нашу Перемогу! З Днем народження, Києве!"

"Київ, місто вільних і сміливих людей, став символом незламності українського духу та неспроможних імперських амбіцій Кремля.
Минулої ночі Київ пережив одну з найбільших російських авіаційних атак з початку війни. Вони знову зазнали невдачі", - пише міністр оборони України Олексій Резніков.

"З днем народження, Києве! Серце вільного світу, що б'ється", - вітає киян Пол Массаро, старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США.

"Нескорені кияни святкують своє місто після чергової ночі російських авіаударів", - йдеться у Twitter-дописі Фредріка Весслау, представника міжнародної команди українських і міжнародних журналістів, юристів та аналітиків проекту The Reckoning Project.

"В Києві можна випити чудової кави та відвідати чудові музеї. Це захоплююче та дуже людське місто, можливо, тому Путін має намір знищити його культуру", - пише шотландський професор Філліпс П. О'Браєн.

Він цитує допис радника Офісу президента Володимира Зеленського й голови Київської школи економіки Тимофія Милованова, який опублікував відео із київського McDonald's, що стало вірусним і набрало мільйони переглядів: "Люди були шоковані, побачивши цивільне життя, гарне обслуговування та позитивний настрій. Вони сказали, що «це не схоже на зону бойових дій». Але це вона".

Фіннська дослідниця Мінна Аландер додає: "Росія може скільки завгодно намагатись, але вона ніколи не зламає Київ. Що більше Росія тероризує Україну, то рішучіше вона змушує українців чинити опір і вистояти".

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG