Координатор Ради національної безпеки Білого дому зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі повторив у середу, що українські офіційні особи запевнили Сполучені Штати, що вони не використовуватимуть обладнання, надане Сполученими Штатами, для ударів усередині Росії.

Про це Кірбі заявив у розмові з телеканалом CNN після того, як у середу територію Росії, за повідомленнями, було піддано «масованим» обстрілам з дронів.

«Адміністрація Байдена чітко заявила українцям, як приватно, так і публічно, що ми не підтримуємо напади на російську територію», – заявив Кірбі у коментарі для CNN.

«Ми не хочемо бачити ескалацію цієї війни», – сказав він. Кірбі додав, що українці «дали нам гарантії, що не будуть використовувати наше обладнання для ударів усередині Росії».

З іншого боку, він наголосив, що озброєння, яке партнери надали Україні, тепер належить Україні.

«Як тільки це дісталося до них, воно належить їм», – додав Кірбі.

Він не надав відповіді на запитання про те, чи обстріл вівся українською, чи західною зброєю, сказавши лише, що американські державні органи все ще збирають дані про ці напади.

«Ми все ще намагаємося отримати тут інформацію та виробити якесь уявлення про те, що сталося… але я не можу сказати вам, що на даний момент у нас є будь-яка остаточна інформація», – сказав Кірбі.

Речник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт, говорячи з CNN, також заявив, що згідно з міжнародним правом Україна має "законне" право захищатися від нападів Росії.

Він зробив цей коментар у той час, коли повідомлялося про атаки безпілотників у вівторок у Москві.

Як зауважує CNN, удари дронів по російській території, означають, що Росія побачила наслідки своєї війни проти України. Російські ЗМІ повідомляють, що в результаті обстрілів у Бєлгороді поранено чотирьох людей.

Як заявив місцевий губернатор у середу, вісім багатоквартирних будинків, чотири інші будівлі, школа та дві адміністративні будівлі були пошкоджені під час обстрілу в. селі Шебекіно, неподалік від Бєлгорода.

Напередодні ввечері він повідомив, що в результаті нападу на пункт тимчасового розміщення одна людина загинула і двоє отримали поранення.

Дивіться також:

Від України не вимагають не завдавати ударів по Росії. Але деякі партнери занепокоєні. Західні коментарі про удари дронів у Москві

Ще один безпілотник у середу вранці впав на Ільському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї, недалеко від анексованого Криму. Його падіння викликало невелику пожежу, яку невдовзі було ліквідовано.

Нова атака безпілотників сталася наступного дня після атаки безпілотників на Москву, у якій Росія звинуватила Україну.

Україна заперечує свою причетність до атаки у вівторок у Москві, хоча один радник президента України заявив, що Росія відчула смак власних ліків після місяців бомбардувань українських міст.

«Звичайно, ми із задоволенням спостерігаємо і прогнозуємо зростання атак, – сказав радник президента України Михайло Подоляк. - Але, звичайно, ми не маємо до цього безпосереднього відношення».

Дивіться також:

Embed share

"Україна має законне право оборонятися", – Джеймс Клеверлі. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:00:40 0:00

Direct link

• 240p | 1,4MB
• 360p | 1,8MB
• 480p | 2,5MB
• 720p | 8,6MB
• 1080p | 6,8MB

Німеччина повідомила Росію про необхідність закрити всі, крім одного, російські консульства у Німеччині.

На такий крок офіційний Берлін вдався після того, як Москва оголосила про випровадження з країни з наступного місяця німецьких дипломатів, викладачів і співробітників німецьких культурних установ. Кремль оголосив, що в Росії дозволено залишити не більше, ніж 350 представників німецьких структур, включно зі школами та культурними центрами.

Речник німецького МЗС Крістофер Бургер повідомив, що через це обмеження Німеччина змушена буде закрити свої консульства в Єкатеринбурзі, Новосибірську та Калінінграді. Відкритими залишаться лише посольство у Москві та консульство в Санкт-Петербурзі.

Закриття чотирьох із п'яти російських консульств у Німеччині є кроком, що спрямований на створення “паритету персоналу та структур” між країнами, зазначив речник МЗС Німеччини. Бургер додав, що через війну в Україні “просто немає підстав” для численних двосторонніх заходів між Росією та Німеччиною.

Парламент Латвії обрав президентом країни Едгарса Рінкевичса, який обіймав посаду міністра закордонних справ Латвії.

Як повідомляє Reuters, Рінкевичс представлятиме Латвію на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.

Напередодні в інтерв’ю латвійському виданню Ir Едгарс Рінкевичс відповідав на питання, якими будуть його пріоритети на посаді президента країни. “У найближчі чотири роки ми маємо досить непередбачувану ситуацію з російською агресією проти України”, - сказав Рінкевичс.

Він також наголосив, що Україна отримуватиме постійну підтримку “всіма можливими способами”.

Рінкевичс додав, що важливе значення матимуть і результати виборів президента Сполучених Штатів.

Із найбільш важливих завдань для президента Рінкевичс додав фінансування національної оборони та інші питання, що стосуються оборонного блоку.

"Рінкевичс є послідовним прихильником підтримки України та різким критиком Кремля", - пише американське видання Bloomberg.

В інтерв'ю для Голосу Америки Едгарс Рінкевичс, будучи міністром закордонних справ Латвії, торік заявляв, що хотів би постійної присутності НАТО на східному фланзі Альянсу, у країнах Балтії.

Президент України Володимир Зеленський привітав нового президента Латвії, зокрема написав у Twitter: “Щирі вітання справжньому другові України з обранням президентом Латвійської Республіки. Налаштований на продовження тісної й партнерської співпраці на благо наших народів, заради спільної перемоги цінностей свободи та демократії, миру для України та Європи”.

Минулого місяця Едгарс Рінкевичс побував у США. Як політик розповів в інтерв'ю Грузинській службі Голосу Америки, усі зустрічі стосувалися у тому числі України: "Основні теми, які ми обговорюємо з усіма людьми, з якими я тут зустрічаюся, це агресія Росії проти України і те, як краще допомогти Україні. Я думаю, що нас чекає рік, який [виявиться - ред.] дуже вирішальним".

"Наша позиція полягає в тому, що ми повинні надати Україні всю зброю та боєприпаси, які вони просять. Тоді, звичайно, потрібні санкції проти Росії та Білорусі", - наголошував Рінкевичс.

Едгарс Рінкевичс здобув освіту на історико-філософському факультеті Латвійського університету, має ступінь магістра політології, свого часу починав кар'єру журналістом Латвійського радіо.

Рінкевичс послідовно виступає за правове регулювання для усіх видів партнерських відносин та, перебуваючи на посаді очільник МЗС Латвії, у 2014 році повідомляв у Twitter про власну гомосексуальну орієнтацію.

Дивіться також:

Питання допомоги Україні обговорить прем’єр-міністра Великобританії під час зустрічі із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні наступного тижня.

Ріші Сунак прибуває до американської столиці у середу, 7 червня. У Вашингтоні в нього заплановані зустрічі з американським президентом, членами Конгресу та бізнес-лідерами.

Про що говоритимуть на зустрічі Сунак з Байденом, повідомив напередодні речник британського уряду:

“Візит стане можливістю продовжити розмову, яку прем’єр-міністр Сунак та президент Байден вели в останні місяці про посилення співпраці та координації між Великою Британією та США щодо економічних викликів, які визначатимуть наше майбутнє. … Також буде можливість обговорити питання, зокрема нашої підтримки України", - розповів речник Ріші Сунака.

Про те, що питання підтримки України буде серед тем обговорення двох лідерів, повідомила також прес-секретарка Білого дому Карін Жан П’єр.

“Під час візиту лідери розглянуть низку глобальних питань, зокрема нашу спільну підтримку України в час, коли вона захищається від жорстокої агресивної війни Росії, а також подальші дії щодо зміцнення енергетичної безпеки та подолання кліматичної кризи”, - розповіла під час брифінгу речниця Адміністрації президента США.

За день до візиту Сунака, Байден у Вашингтоні зустрічатиметься із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. У Білому домі повідомляли, що сторони обговорять “зусилля НАТО для зміцнення трансатлантичної безпеки та економічного процвітання”, а також “непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої загарбницької війни Росії”.

Данія та Велика Британія входять до міжнародної коаліції, яка тренує українських пілотів літати на F-16. Напередодні візиту Фредеріксен у Вашингтон Данія повідомила, що збільшує розмір військової допомоги Україні практично до розміру свого оборонного бюджету (до понад 3,5 млрд доларів).

Для Ріші Сунака це буде перший візит до Вашингтона на посаді прем’єр-міністра Великої Британії.