Спеціальні потреби

Актуально

Болтон пояснив чому Трамп – не Обама коли йдеться про Росію, і чому США полишили угоду з Іраном. Інтерв’ю

Джон Болтон

Росія знаходиться в складному становищі, переконаний радник з національної безпеки США Джон Болтон.

Коментуючи політику Трампа стосовно Росії, Болтон, в інтерв’ю кореспонденту «Голосу Америки» Ґреті Ван Састерен, відзначив, що ця політика є досить жорсткою:

«Росія знаходиться в складному становищі. Президент ввів багато жорстких санкцій стосовно Росії. Я не думаю, що це отримало відповідне визнання: в цій країні забагато політики.

Кроки президента стосовно Росії були достатньою потужними і, вважаю, росіяни це відчули. Зараз вони намагаються розширити свій вплив в Україні, в інших районах Центральної та Східної Європи, тому у відносинах з Росією багато питань. Я думаю, вони не очікували, що ми зробимо деякі з цих кроків. Вважаю, президент Трамп продемонстрував, що він, очевидно, не є Бараком Обамою, або одним з його попередників»

Радник Білого дому з нацбезпеки Джон Болтон розповів чому Росія притихла на міжнародній арені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:25 0:00

В інтерв’ю «Голосу Америки» Болтон оптимістично відгукнувся про перспективи розв’язання кризи навколо ядерної угоди з Іраном. Трамп "просто зробив те, про що постійно говорив протягом останніх двох років", - наголосив Болтон.

Радник з національної безпеки США не очікує масштабного протистояння в результаті виходу США з угоди з Іраном.

«Не думаю, що буде протистояння, - заявив він. – Гадаю, неминуче, початок дії американських санкцій вплине на Європу. Думаю, їх торгівля та інвестиції до Ірану впадуть також і, вважаю, тоді перед Іраном постане важкий вибір – вони хотіли б, щоб угода тривала, через економічні переваги. Ці переваги припиняться, а економіка є в важкому стані – навіть після зменшення санкцій ми бачили демонстрації по всій країні наприкінці минулого року. Тому, вважаю, буде дуже, дуже складно для Ірану це витримати».

Ґ.В.С.: Якою є причина виходу президента з угоди стосовно Ірану? МАГАТЕ говорило, що Іран виконує угоду. Було обговорення стосовно грошей від розморожених активів, які належали Ірану і були повернені протягом адміністрації Обами. Багато було скарг, що ці гроші потрапляли до Хезболли, в Ємен та Сирію, щоб боротись проти Ізраїлю. Це тому ми вийшли з угоди?

Болтон: Справді, те як Обама провів переговори з угоди, переваги, які надавались Ірану спочатку – це було однією з основних помилок. Однак, за своєю суттю, угода була не в стратегічних інтересах Америки. Вона не була ефективною в стримуванні Ірану від продовження програми ядерного озброєння. Вона не мала ефективних механізмів перевірки. Ми уклали угоду не знаючи нічого, крім того, що нам давала наша розвідка, стосовно військової програми Ірану. І МАГАТЕ просто не мало адекватних можливостей для інспекцій, тому ми знаємо, що в основі угоди була брехня про військові наміри Ірану і нещодавня інформація, озвучена Ізраїлем, це підтверджує.

Ґ.В.С.: Я розумію, що в основі була брехня, про це говорив прем’єр-міністр Нетаньягу та ізраїльська розвідка, однак, чи не є угода угодою і чи не заважає така політика укладанню угоди між США та Ким Чен Ином з Північної Кореї?

Коли Джордж Буш вийшов з угоди про обмеження систем протиракетної оборони, це було не тому, що Росія його порушувала, хоча, можливо так і було, це було тому, що світ змінився
Джон Болтон

Болтон: Я не думаю, що будь-яка угода, що заснована на шахрайстві, є дійсною і, думаю, це, насамперед, її підриває, однак президент також має піклуватись про стратегічні інтереси Сполучених Штатів. Коли Джордж Буш вийшов з угоди про обмеження систем протиракетної оборони, це було не тому, що Росія його порушувала, хоча, можливо так і було, це було тому, що світ змінився. І, я думаю, що угода стосовно Ірану ніколи не була в інтересах Америки і вона з часом не поліпшилась і, думаю, це підвищує шанси укласти угоду з Північною Кореєю, так як Північна Корея може собі сказати: «очевидно, ми не отримаємо таку сприятливу угоду, як Іран, тому, якщо ми хочемо хоч якоїсь угоди, вона має бути більше на умовах США».

Ґ.В.С.: Наскільки це серйозно? Чи 12 червня (запланована дата зустрічі Трампа та лідера Північної Кореї – Г.А.) буде стояти питання їх бажання загалом віддати ядерну зброю?

Болтон: Дивіться, денуклеаризація має історію. В 1992 Північна Корея погодилась не тільки позбутись ядерної зброї, але і на початку позбутись збагачення урану а, потім – переробки плутонію. Тому ми, насправді, в ядерній сфері не просимо чогось, на що вони раніше не погодились. Ми також говоритимемо про хімічну та біологічну зброю, будемо говорити про їх ракети, будемо говорити про викрадення громадян Японії та Південної Кореї – ми забрали наших трьох американських заручників, тому це гарна новина. Якщо режим Північної Кореї прийме важливе стратегічне рішення вийти з бізнесу зброї масового знищення, тоді у нас буде шанс на прогрес.

Читайте докладніше про звільнення американців: У КНДР звільнили ув’язнених американців, які вже в дорозі додому

Ґ.В.С.: Чи посилив Китай свої зобов’язання в цій сфері? Цікаво те, що Ким Чен Ин після першої подорожі одразу провів іншу подорож до Китаю. Чи змінюються підходи Китаю до цих питань?

Болтон: Президент мав чудову розмову з Сі Цзіньпіном декілька днів тому. Він дуже чітко зазначив, що не припинить тиск під час підготовки до зустрічі. Тому, це фактично перевірка для Китаю також, чи готові вони підняти зусилля на більш серйозний рівень.

Ґ.В.С.: Як стосовно наших військових в Південній Кореї – чи це є предметом переговорів?

Болтон: Ні, вони не є предметом торгу. Дивіться, якщо колись дві Кореї знову об’єднаються, ми матимемо іншу стратегічну ситуацію, яка зовсім не схожа на те, що ми маємо зараз.

​Дивіться також: Білий Дім засудив ракетні обстріли, які Іран здійснив по території Ізраїлю зі своїх баз у Сирії

Всі новини дня

НАТО знову говоритиме в Бухаресті про Україну після обіцянки членства 14 років тому

Український президент Віктор Ющенко на саміті НАТО в Бухаресті з президентом США Джорджем Бушем, який казав тоді, що Сполучені Штати «дуже підтримували» початок Плану для набуття членства України в Альянсі, але пропозиція не здобула підтримки інших союзників. 3 квітня 2008 р.

Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті 29-30 листопада, де обговорюватимуть російську війну в Україні, нагадує, що на Бухарестському саміті Альянсу у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії, але приєднання тих двох країн було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що зараз альянс зосереджений на нагальних потребах допомоги Україні в обороні від російської агресії, але не раз наголошував, що блок не воює з Росією й уникатиме кроків, які могли б призвести до розростання конфлікту.

Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати.
Віктор Ющенко

Бухарестська декларація керівників країн альянсу 2008 року наголосила на праві країн самостійно вирішувати, чи приєднуватися їм до НАТО і підтвердила початок вступу Албанії та Хорватії, які стали членами 2009 року.

Але стосовно України і Грузії учасники саміту тоді вирішили лише «привітати» прагнення тих країн, а рішення щодо так званого Плану набуття членства (ПДЧ) для них відклали.

Згодом з’явилися розповіді, що за зачиненими дверима саміту в Бухаресті відбувалися гострі дискусії за участі зокрема російського президента Владіміра Путіна, який був запрошений до Румунії разом з тогочасними лідерами України і Грузії, Віктором Ющенком та Міхеїлом Саакашвілі.

Американський президент Джордж Буш (молодший) напередодні Бухарестського саміту був у Києві, де сказав, що «Сполучені Штати дуже підтримують» заявку України, а також Грузії на ПДЧ, щоб почати процес їхнього вступу НАТО.

Тим часом Владімір Путін активно доводив, що країни пострадянського простору не мають права вступати в Альянс, хоча 2004 року членами НАТО стали Естонія, Латвія і Литва на додаток до майже всіх інших держав Східної Європи, яка колись перебувала під впливом Москви.

Віктор Ющенко, спочатку називав «досягненням» те, що Бухарестський саміт офіційно проголосив, що Україна і Грузія «стануть членами НАТО».

Але після того як справа членства затяглася на невизначений час і спочатку Грузія 2008 року, а згодом Україна 2014 року стали жертвами агресії Росії, Ющенко казав, що вважає «близькими до зради» позиції тогочасних керівників Франції та Німеччини, Ніколя Саркозі та Анґели Меркель, які фактично вирішили прислухатися до заперечень Путіна.

«Не було б російсько-грузинської війни. Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати. Але то був рубікон на якому, коли стали на паузу, то можна писати, що ви програли», - сказав Ющенко в інтерв’ю українському телебаченню влітку 2021 року, додавши, що у нього «в той день було багато розчарувань».

Якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися.
Анґела Меркель

Ющенко назвав Ніколя Саркозі «великим другом Путіна», а з розмов з Анґелою Меркель у Бухаресті він пригадав, що вони вказувала, що тоді лише ⅓ українців підтримували вступ в НАТО.

Після лютневого російського вторгнення український президент Володимир Зеленський назвав «прорахунком» фактичне рішення 2008 року не приймати Україну в НАТО, яке за його словами, було «заховане за оптимістичними дипломатичними формулюваннями».

«Я запрошую пані Меркель і пана Саркозі відвідати Бучу й побачити, до чого за 14 років призвела політика поступок Росії», - заявив Зеленський 3 квітня, коли відступ російських військ з під Києва розкрив світові жахи того, що відбувалося там під окупацією.

Анґела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини, найбільшої країни Західної Європи, з 2005 року до грудня 2021 року, досі наполягала, що її позиція була правильною, бо компроміс на той час можливо стримав войовничість Путіна.

«2008 року, за моїми оцінками, якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися, яку вона має зараз», - сказала Меркель у червні 2022 року, назвавши російське вторгнення «брутальним нападом, що не має виправдання».

Одна з вимог ультиматуму, який Путін виголосив взимку 2021 року, полягала в тому, щоб НАТО скасувало своє рішення 2008 року про право вступу України та Грузії.

Але при тому представники Москви аж до 24 лютого 2022 року намагалися ввести світ в оману, заперечуючи свої приготування до вторгнення в Україну, незважаючи на тривале накопичення російських військ і дані зокрема американської розвідки.

Дивіться також:

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00

Колишній астронавт NASA Скотт Келлі відвідав дитячу лікарню «Охматдит» в Києві. Келлі є послом фандрейзингової ініціативи United24.

Генсек НАТО: Путін намагається використовувати зиму як зброю

генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ

НАТО має посилити підтримку України, щоб не дати президенту РФ Володимиру Путіну жодних шансів поставити її на коліна протягом зими, заявив генсекретар Альянсу Єнс Столтенберґ в інтерв’ю виданню Welt.

За його словами, наразі Путін реагує на поразки з «більшою жорстокістю». З початком зими РФ почала бомбардувати енергетичну систему України, щоб «поставити країну на коліна».

«Путін намагається використовувати зиму як зброю. Але він не досягне цього успіху», – переконаний Столтенберґ.

Генсекретар НАТО зазначив, що чим більше буде військових успіхів України, тим сильнішою буде її позиція в майбутніх переговорах.

«Ми можемо посилити позицію України за столом переговорів, якщо надамо країні військову підтримку. Найкращий спосіб підтримати мир – підтримати Україну», – підкреслив він.

Генсек додав, що всі партнери мають підтримувати та збільшувати допомогу Україні. Це допомогло б українцям відстояти своє право на самозахист.

У цьому контексті він наголосив на ролі Німеччини, сильна підтримка якої має, за його визначенням, вирішальне значення, адже «поставки зброї з Німеччини рятують життя». Зокрема, німецькі системи ППО допоможуть захистити будинки, школи та лікарні від російських ракет.

Столтенберґ визнав, що допомога Україні має певну ціну в західних суспільствах, адже зростання рахунків за їжу та електроенергію означає важкі часи для багатьох домогосподарств у Європі.

«Але ми маємо пам’ятати, що народ України щодня платить своєю кров’ю», – зауважив він.

Столтенберґ наголосив, що якби Путін виграв війну, він та інші деспоти продовжували б використовувати насильство для досягнення своїх цілей.

«Це може означати більше війни та більше страждань. Це зробило б наш світ ще небезпечнішим. У наших власних інтересах, щоб Україна перемогла», – підсумував генеральний секретар Альянсу.

Разом з тим, в інтервю каналу CNN координатор Державного департаменту з питань санкцій Джим О'Браєн заявив, що через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

Росія завдала чергового масованого ракетного удару 23 листопада по Києву та інших українських населених пунктах. За даними влади, через атаку на Київ загинули троє людей, серед них – 17-річна дівчина. Постраждали ще 11 людей. За даними поліції, загалом в Україні загинули шість людей, ще 36 поранені.

Як повідомили в Генштабі СЗУ, російських ударів зазнали житлові будинки, ТЕЦ та підстанції у Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях. Через удари зникло електро- і водопостачання.

В матеріалі використані джерела CNN

Через американські санкції Росія не може вести в Україні війну сучасного типу - посадовець Держдепу

Військовики ЗСУ використовують гаубицю M777 на лінії фронту на Донеччині, 23 листопада 2022. Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS

Американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні, заявив координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О'Браєн в інтерв'ю CNN.

"Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу", - сказав О'Браєн.

За словами посадовця, санкції Заходу та мужність українського народу змусили Росію відмовитись від її "імперського проекту" зі швидкого завоювання України та змінити заявлені цілі війни: "Це реальні зміни в поведінці Росії. Частково це пов’язано із санкціями, частково з експортним контролем – вони не можуть купувати види товарів, що необхідні для функціонування їхньої армії".

О'Браєн також підтвердив попередні заяви з Вашингтона, що Америка продовжуватиме допомогу Україні "до кінця цієї війни, поки Україна не переможе".

Нині О'Браєн разом із посолкою США в Україні Бріджит Брінк і міністром інфраструктури України Олександром Курбаковим відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

Як Голос Америки повідомляв раніше, Брінк зазначила, що повернулась до Одеси, щоб "побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи".

Поки Росія використовує продовольство як зброю, Україна зменшує продовольчу небезпеку – посолка США в Україні

Посолка США в Україні Бріджит Брінк

Посолка США в Україні Бріджит Брінк, координатор Державного департаменту с питань санкцій Джим О’Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи.

«Поки Росія використовує продовольство як зброю, президент Зеленський та Україна вживають заходів, щоб зменшити продовольчу небезпеку, спричинену війною Росії. $20 млн підтримки США від USAID через Світову продовольчу програму вже допомагають доставляти зерно з України тим, хто його найбільше потребу», - написала у себе в Твіттер дипломатка.

Очільниця дипмісії зазначила, що повернулась до Одеси, щоб «побачити, як швидко українські фермери, експортери та порти працюють, що доставити мільйони тон українського зерна країнам світу в рамках програми Чорноморської зернової ініціативи».

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило 20 мільйонів доларів на ініціативу "Зерно з України", оголошену президентом України Володимиром Зеленським на саміті G20.

USAID надає підтримку через Всесвітню продовольчу програму ООН для сприяння додатковим поставкам українського зерна через Чорноморську зернову угоду. USAID також "продовжує допомагати українським фермерам, які ризикують життям, щоб нагодувати світ, через Ініціативу стійкості сільського господарства в Україні", інвестувавши в неї 100 мільйонів доларів із прагненням залучити іще 150 мільйонів доларів від інших донорів, фондів та приватного сектору».

Більше

Відео - найголовніше

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00
XS
SM
MD
LG