Спеціальні потреби

Актуально

Чорна п’ятниця і кіберпонеділок у США: чому це більше не працює?

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

«Суперзнижки» на смартфори, телевізори й одяг. Кілька останніх вечорів я провела під девізом: «шукайте і знайдете». Це моя третя «чорна п’ятниця» у США, і я була твердо налаштована вполювати гарні пропозиції. На жаль.

Прискіпливо дослідивши асортимент і розмір дискаунтів, я зрозуміла, що за великим рахунком, більшість розпродажів (хоч і не всі) – вдала наживка торгівельних мереж, на які ми часто охоче ведемось. І ось чому.

Гірше із найгіршого?

Дійсно круті моделі ноутбуків чи телефонів продаються в Америці й без знижок дуже добре.

Купівельна спроможність американців – одна з найкращих у світі, середній річний дохід у США – $60 тисяч (на родину до податків), в Україні – менше $3,7 тисяч (на людину з вирахуванням податків).

Зрозуміло, що смартфон за тисячу доларів набагато доступніший навіть для не надто заможного американця. Тож відомим брендам часом особливо й не треба боротись за споживача, знижуючи ціни.

Натомість на Чорну п’ятницю переважно розпродають те, що: а) залежалось на полиці; б) наприкінці року має поступитись місцем оновленим моделям продуктової лінійки. Ноу-нейм бренди та не надто популярні моделі – ось на що крамниці знижують ціни у першу чергу.

Забіг із перепонами

Це ж стосується так званих doorbusters – переважно, йдеться про дуже лімітовану кількість телевізорів із заявленими шаленими знижками, які мають заманити покупців, щоб уже всередині вони дізнались, що їх розпродали, а ввічливі консультанти втюхають вам «іншу, навіть кращу модель», на яку, звісно, знижка буде не надто велика.

Якщо ж ви дійсно хочете вполювати справжній doorbuster, треба поводитись як обережний мисливець: прокинутись затемна чи навіть зайняти чергу з ночі, терпляче вичікувати, а потім рішуче здійснити покупецький удар по конкретній здобичі, інакше буде – як за двома зайцями.

До того ж, часто мисливцям за знижками висувають купу додаткових умов і вимагають від них здійснити низку складних маніпуляцій, як-то: відстояти в окремій черзі за талонами на окремі товари, отримати талон на омріяну річ, відстояти в окремій черзі перед відкриттям магазину, забігти до магазину, встигнути вхопити своє (кількість-то обмежена!), не загубивши у натовпі талон, зайняти чергу на касі… а ще повідтискатись, розповісти віршик і назвати імена всіх американських президентів (звісно, жартую, але думка, думаю, зрозуміла).

Не п’ятницею єдиною

По-перше, мережі все частіше починають ці розпродажі за тиждень-два до самої Чорної п’ятниці, а закінчують – «кібертижнем», що не обмежується понеділком.

По-друге, це лише початок сезону розпродажів у США, що триває до Різдва, подарунки на який – одна з головних причин для шопінгу. І деякі експерти кажуть, що насправді після Різдва і Нового року мережі, намагаючись позбутись нерозпроданого до свят, роблять найвигідніші пропозиції.

По-третє, сезонні розпродажі, особливо одягу, у Сполучених Штатах відбуваються в різний час протягом всього року.

І це не жалюгідні мінус 10-20% після попереднього підвищення ціни, як в Україні, а дійсно 50-80% від реальної вартості якісних брендових речей! Тож я щиро не розумію, наприклад, жінок, які у Чорну п’ятницю побились за білизну у Victoria’s Secret. Цей же магазин має величезні знижки на половину товару щопівроку.

Знижкові нігілісти

На тлі щорічного шаленства на Чорну п’ятницю, з якого так полюбляють глузувати українці, серед американців зростає мода на зверхнє ставлення до таких забігів по крамницях.

По-перше, ідучи на розпродажі, із вірогідністю у 99% виходиш не з тим, по що ідеш, а із купою товарів, які не потрібні чи не по кишені.

По-друге, до трендових рухів серед американської молоді – веганства, йоги, розділення сміття – додається «етичний шопінг», за яким треба купувати вдумливо – лише необхідне, безпосередньо у виробників, зроблене в Америці й ще краще, місцеве, і ще не гребувати «блошиними ринками» чи самостійно продавати чи віддавати непотрібні більше речі.

В моєму оточенні, що, звісно, не представляє всю Америку, превалює саме таке помірковане ставлення до покупок.

Крім того, до Чорної п’ятниці деякі магазини електроніки відкриваються власне у четвер вночі – тобто на День подяки. І полишати святкові столи, що тріщать під вагою індички, картоплі і пирогів, щоби мерзнути у листопадову ніч по-під магазином заради сумнівної вигоди, - хочуть усе менше людей.

«З холодним розумом і каменем замість серця»

І все ж, у Чорну п’ятницю й Кіберпонеділок у США можна й добряче заощадити. Щоправда, в окремих категоріях. Найвигідніше – мобільні, телевізори, дрібні побутові прилади, начиння для кухні й дому, одяг і взуття.

Наприклад, за MacBook Pro один із найбільших онлайн-рітейлерів замість $2000 хотів $1500, телевізор-кінотеатр Samsung з діагоналлю 75 дюймів віддавали за $3500 замість $4000, а на ноутбук HP преміум-класу скинули $350 з $1500.

Крім того, експерти радять не забувати про спеціальні сайти, які допомагають відстежувати і протягом року порівнювати ціни на омріяні товари, що продають різні онлайн-платформи.

Ну і пам’ятати, що у щорічних розпродажах можна перевіряти акції не лише не одяг чи техніку, а й на сайтах авіакомпаній, банків, косметичних брендів тощо.

Головне – не шаленіти. Або принаймні пам’ятати, що більшість придбаних у запалі товарів – американські магазини дозволяють легко повернути протягом 30-60 чи навіть 90 днів, часом навіть без оригінального пакування, бірок чи наклейок.

Дивіться також: Чорна п'ятниця: Американці за вихідні витратили вже 6 мільярдів доларів на шопінг. Відео

Чорна п'ятниця: Американці за вихідні витратили вже 6 мільярдів доларів на шопінг. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:27 0:00

Всі новини дня

Олександра Матвійчук: Нобелівська премія миру – відзнака всьому українському народу. Відео

«В першу чергу (Нобелівська премія миру) - відзнака всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір, як такий. І ми зараз платимо за це досить високу ціну», - заявила голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Путін поговорив з президентом Туреччини про Україну та «останні події» 

Президент Туреччини Ердоган та президент Росії Путін під час зустрічі у Самарканді

Президент Туреччини Таїп Ердоган провів телефонну розмову з російським колегою Володимиром Путіним про покращення двосторонніх відносин. Ердоган ще раз підкреслив готовність Анкари зробити свій внесок у мирне вирішення війни в Україні, повідомили в офісі Ердогана в п'ятницю, 7 вересня.

За даними Управління комунікацій Туреччини, у розмові також обговорювалися останні події в Україні після вторгення Росії на початку цього року.

Зокрема, на свої сторінці Twitter, Управління комунікацій Туреччини оприлюднило коментар президента Ердогана щодо телефонної розмови з Путіним, з яким він виступив після п’ятничної молитви. "Він зокрема подякував за наше посередництво та сказав: "Я вітаю з успішним посередництвом", - прокоментував Ердоган.

Туреччина, яка є членом НАТО, має тісні стосунки як з Україною, так і з Росією. Наразі Туреччина намагається збалансувати обидва напрямки відносин під час війни, не приєднується до західних санкцій проти Москви, одночасно критикує російське вторгнення та поставляє Києву військові безпілотники.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, у заяві, яку МЗС Туреччини видало у суботу, 1 жовтня, мовиться, що Анкара відкидає російську анексію.

Разом з ООН, Туреччина виступила посередником у липневій угоді щодо розблокування експорту українського зерна з чорноморських портів, що досі залишається єдиним значним дипломатичним проривом у семимісячному конфлікті.

Відносини Туреччини з Росією є складними, оскільки дві країни тісно співпрацюють у постачанні енергоресурсів, водночас перебуваючи у суперечках щодо Сирії, Лівії та Азербайджану.

В статті використано матеріали Reuters.

"Відзнака всьому українському народу" - в "Центрі громадянських свобод" відреагували на Нобелівську премію

Українську правозахисну організацію «Центр громадянських свобод» відзначили Нобелівською премією миру 2022 року.

"Це було доволі неочікувано для мене і для нашої команди отримати Нобелівську премію миру", - каже Олександра Матвійчук, Голова "Центру громадських свобод" в коментарі Мирославі Гонгадзе, Голос Америки.

"Ми розцінюємо це не просто як відзнаку правозахисної роботи «Центру громадянських свобод», яку ми ведемо в Україні і в усьому регіоні. В першу чергу (розцінюємо це) як відзнаку всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір як такий. За право жити і будувати країну, в якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, правосуддя незалежне, а поліція не розганяє мирні студентські демонстрації. І ми зараз платимо за це досить високу ціну", - додала Матвійчук.

Центр здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо, пише "Радіо Свобода".

Нагороду також отримали білоруський правозахисник Алесь Беляцький та російська правозахисна організація «Меморіал». У Нобелівському комітеті вказують: «Лауреати Нобелівської премії миру 2022 року представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали видатних зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії».

В статті використано матеріал "Радіо Свобода".

Установа ООН призначила слідчого з порушень прав людини в Росії

Архівне фото: Зала засідань Ради з прав людини ООН

ЖЕНЕВА, 7 жовтня (Reuters) – У п’ятницю правозахисний орган ООН проголосував за призначення нового незалежного доповідача щодо ймовірних порушень прав людини в Росії, звинувативши Москву у створенні «атмосфери страху» через репресії та насильство.

17 членів проголосували «за», шість «проти», 24 утрималися. Цей крок є першим випадком, коли Рада з прав людини, яка існує 16 років, призначила спеціального експерта для перевірки дотримання прав людини одним з членів так званої «п’ятірки», які займають постійні місця в Раді Безпеки. «Ми хочемо, щоб сьогодні було ясно, що ми не забули тих, хто бореться за свободу вдома, у той час як (президент Росії Володимир) Путін чинить репресії проти російського народу та за кордоном», – посол Великої Британії при ООН у Женеві Саймон Менлі, сказав Reuters відразу після голосування.

Майже 50 країн подали позов, включаючи Великобританію, країни ЄС, за винятком Угорщини, а також Сполучені Штати, Україна, Японія та Колумбія. Проти проголосували Китай, Венесуела, Куба, Еритрея, Болівія та Казахстан

Цей крок є наслідком цьогорічного посилення російських законів щодо покарання людей, які, на думку Москви, дискредитують збройні сили або поширюють фейкову інформацію, а також примусового закриття правозахисних груп, зокрема «Меморіалу», який у п’ятницю отримав Нобелівську премію миру.

Посол Росії в ООН у Женеві Геннадій Гатілов заявив, що позов містить «потік неправдивих звинувачень».

"Цей проект резолюції є ще одним прикладом того, як західні країни використовують цю раду для досягнення своїх політичних цілей", - сказав він.

Посланник Китаю Ян Чжилунь звинуватив західні країни, які внесли проект, у подвійних стандартах щодо прав людини, вказавши на проблеми з расизмом і мігрантами вдома.

Рада, що складається з 47 членів, глибоко розділена, де зростає хор країн на чолі з Росією та Китаєм, які виступають проти будь-яких дій проти конкретних країн, що, на їх думку, є політичним втручанням.

П'ятнична перемога стала полегшенням для західних країн після провалу рішення стосовно Китаю в четвер.

Росія хоче, щоб голосування резолюції ООН з осудом анексії було таємним

Посол Росії в ООН Небензя голосує проти проекту резолюції РБ ООН з осудом анексії окупованих Росією територій, 30 вересня 2022 року

Організація Об’єднаних Націй (AP) — Росія закликала наступного тижня провести таємне голосування щодо резолюції, яку підтримують західні країни і яка засуджує «спробу незаконної анексії» Росією частини чотирьох українських областей і вимагає від Москви негайно скасувати це. Росія, очевидно, сподівається отримати більше підтримки у Генеральній Асамблеї, якщо голоси 193 країн не будуть публічними.

Росія наклала вето на юридично обов'язкову резолюцію Ради Безпеки 30 вересня, де засуджуються референдуми про анексію в чотирьох областях України, міститься визнання їх недійсними та заклик до всіх країн не визнавати будь-яку анексію території, на яку претендує Москва.

Сполучені Штати та Албанія, які виступили авторами резолюції, пообіцяли винести це питання на розгляд усіх членів ООН у Генеральній Асамблеї, де немає права вето, але резолюції не є юридично обов’язковими.

«Якщо міжнародне співтовариство не відреагує, — сказав у середу посол Європейського Союзу в ООН Улоф Скуг, — можна буде сказати, що на претензії ніхто не звертає уваги, і це карт-бланш для інших країн робити те ж саме або визнати те, що робить Росія".

Генеральна Асамблея оголосила, що екстрена спеціальна сесія щодо України відновить роботу в понеділок, коли буде представлено проект резолюції. Дипломати заявили, що очікують, що виступи країн-членів продовжаться у вівторок, а голосування за резолюцію, ймовірно, відбудеться в середу.

Голосування за резолюції в ООН традиційно є публічними і його результати висвічуються різним кольором на табло з назвою кожної країни.

Але посол Росії в ООН Василь Небензя заявив у листі, який має АР, на шести сторінках до всіх інших послів в ООН, що юридичний радник ООН підтвердив, що Генеральна Асамблея може використовувати таємне голосування «під час ухвалення рішень».

Окрім вимоги до Росії скасувати анексію Луганська, Донецька, Херсона та Запоріжжя, проект резолюції заявить оголошуватиме, що дії Москви порушують суверенітет і територіальну цілісність України та є «несумісними» з принципами Статуту ООН.

У запропонованій резолюції також сказано, що анексії «не мають чинності згідно з міжнародним правом і не є підставою для будь-якої зміни статусу цих областей України».

Вона вимагає, щоб Росія «негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої війська з території України в межах міжнародно визнаних кордонів, щоб забезпечити мирне вирішення конфлікту, шляхом політичного діалогу, переговорів, посередництва та інших мирних засобів".

Заклик Росії до таємного голосування резолюції є останнім кроком у ескалації протистояння між Москвою та Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками через вторгнення РФ в Україну 24 лютого.

Вето Росії в Раді Безпеки минулої п’ятниці відбулося через кілька годин після пишної церемонії в Кремлі, на якій президент Володимир Путін підписав договори про анексію окупованих Росією українських регіонів, заявивши, що вони тепер є частиною Росії і Москва їх “захищатиме”.

Путін підписав у середу остаточні документи щодо анексії чотирьох регіонів, і його речник Дмитро Пєсков заявив, що «певні території будуть повернуті".

Президент України Володимир Зеленський відреагував на анексію, оголосивши про прискорену заявку України на вступ до НАТО. В указі, опублікованому у вівторок, він також виключив переговори з Росією, заявивши, що дії Путіна унеможливили розмову з російським лідером.

У своєму листі до країн-членів ООН російський посол Небензя назвав спробу США та їхніх союзників змусити Генеральну Асамблею засудити референдуми «очевидно політизованою та провокаційною подією, спрямованою на поглиблення розколу» між країнами-членами ООН.

Він стверджував, що дії Заходу не мають нічого спільного із захистом міжнародного права та Статуту ООН, а спрямовані лише на «переслідування власних геополітичних цілей», стверджуючи, що Захід дотримувався «подвійних стандартів», підтримуючи проголошення незалежності Косова від Сербії в 2008 році без референдуму.

На відміну від Косово, зазначив Небензя, чотири українські регіони "зараз піддаються реальній екзистенційній загрозі з боку України".

Російський посол сказав, що Москва розуміє «величезний тиск», який Сполучені Штати та їхні союзники чинитимуть на інші країни, щоб вони підтримали резолюцію, і «ми також розуміємо, що за таких обставин може бути дуже важко, якщо публічно висловити позицію». Тому, за його словами, Росія пропонує таємне голосування і закликає країни-члени підтримати цю ініціативу.

На запитання про реакцію на дії Росії посол США Лінда Томас-Грінфілд відповіла: «Без коментарів».

Поки Рада Безпеки не може вжити заходів щодо України, через право вето Росії, Генеральна Асамблея схвалила три резолюції.

2 березня вона проголосувала 141 проти 5, а 35 утрималися за вимогу Росії негайно припинити вогонь, вивести всі свої сили та захистити всіх цивільних. 24 березня вона проголосувала 140 проти 5, а 38 утрималися щодо резолюції, яка звинувачує Росію в гуманітарній кризі в Україні та закликає до негайного припинення вогню та захисту мільйонів мирних жителів, а також будинків, шкіл і лікарень.

Але 7 квітня Асамблея проголосувала з набагато меншою перевагою за виключення Росії з провідного правозахисного органу організації, Ради з прав людини в Женеві, через звинувачення в тому, що російські солдати в Україні порушують права людей. Голосування було 93-24, 58 - утрималися.

Більше

XS
SM
MD
LG